Військові можуть залишитися без зарплат вже у кінці вересня, якщо Верховна Рада не встигне додати на оборону 500 млрд грн і прийняти підвищення податків – Роксолана Підласа.
Україна змушена була купувати зброю за власний кошт, оскільки від США нічого не надходило. Видатки з вересня-грудня були перенесені на початок року і використані для закупівлі зброї, пояснила Роксолана Підласа, чому не вистачає 500 млрд на оборону.
Україні не вистачає 500 млрд грн для фінансування Сил оборони до кінця 2024 року, включаючи зарплати військовим. Якщо Верховна Рада не встигне внести зміни до поточного бюджету, військові ризикують залишитися без зарплати вже наприкінці вересня 2024 року, зазначила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа в інтерв’ю ЕП.
Підласа пояснила, що при плануванні видатків уряд переставляв кошти з осінніх виплат на зарплати на закупівлю зброї на початку року.
Роксолана Підласа детально пояснила, як Україна опинилася в ситуації, коли не вистачає 500 млрд грн на оборону.
“Основною причиною є відсутність поставок зброї від США в першому кварталі. Ми зробили наближення видатків оборони на майже 5 мільярдів доларів. Тобто, видатки з вересня, жовтня, листопада і грудня були перенесені на початок року і використані для закупівлі зброї, яку ми змушені були купувати за власний кошт, оскільки від США нічого не надходило.
Крім того, Верховна Рада проголосувала за додаткові виплати для військових, які проводять понад 30 днів на передовій – 70 тисяч грн. Під час ухвалення бюджету на 2024 рік було передбачено 1,5 трильйона гривень на оборону, хоча в 2023 році видатки складали 1,8 трильйона гривень. Тобто вже тоді була різниця і було зрозуміло, що потрібно буде додавати видатки на 2024 рік”, – зазначила вона.
За її словами, зміни до бюджету повинні бути підписані і набрати чинності до середини вересня.
“Під час наближення видатків уряд переставляв кошти з осінніх виплат на зарплати на закупівлю зброї на початку року. Для того, щоб виплатити зарплати військовим наприкінці вересня, бюджет повинен бути ухвалений і підписаний до середини вересня”, – підкреслила голова Бюджетного комітету.
Щодо того, чому Кабмін тягнув до кінця літа, вона зазначила, що уряд чекав ухвалення закону про мобілізацію і не міг спланувати зміни через недостатність інформації.
“На початку року була дискусія про необхідність мобілізації 500 тисяч осіб. Це були зовсім інші цифри, які вимагали набагато більше ресурсів. Мені здається, що Мінфін чекав ухвалення закону про мобілізацію, щоб оцінити його вплив на бюджет. Крім того, ішов четвертий перегляд програми з МВФ, який потрібно було пройти перед реєстрацією змін до бюджету, щоб не зірвати програму і фінансування гуманітарних видатків”, – зазначила вона.
Відповідний законопроект Кабміну 11417 про збільшення видатків на оборону на 500 млрд грн вже внесено до Верховної Ради. В законопроекті зазначено, що Прикордонна служба отримає додатково 41,9 млрд, Нацполіція – 15,2 млрд, СБУ – 5,1 млрд грн.
Для фінансування цих видатків потрібно підвищити податки. Підвищення з 1,5% до 5% військового збору з зарплат громадян додасть до бюджету близько 45 млрд грн у 2024 році, а встановлення обов’язку сплати військового збору при купівлі легкових автомобілів, які підлягають першій державній реєстрації, у розмірі 15% від вартості – принесе 10 млрд грн. Це передбачає законопроект Кабміну 11416 про підвищення податків.
“Податкові зміни зазвичай набувають чинності з першого числа наступного місяця після ухвалення. Щоб це стало можливим з 1 вересня 2024 року, їх потрібно ухвалити до кінця серпня. Думаю, у нас буде така можливість. Сподіваюся, що 20 серпня ми зберемося, проголосуємо за законопроект про заборону релігійних організацій, пов’язаних з країною-агресором, і перейдемо до питань податків і бюджету. Це буде перше читання, після якого буде ще друге. Спробуємо скоротити строки подання правок до семи днів. Не гарантую, що народні депутати це підтримають, але ми будемо намагатися.
Питання податків – це питання компромісу. Його можна знайти до голосування в першому читанні і не відкладати на останній момент”, – зауважила Підласа.
На питання, чи будуть переглядатися видатки в секторі оборони, голова Комітету зазначила, що політично Верховна Рада не буде скорочувати видатки на сектор безпеки і оборони.
“З одного боку, це добре, бо ми зобов’язані фінансувати оборону на найвищому рівні. З іншого – це не дозволяє нам оцінювати ефективність видатків. Я не думаю, що ефективність видатків у попередніх періодах має бути підставою для відмови в оборонних видатках у майбутньому. Якщо кошти на закупівлю снарядів використовувалися неефективно, це не означає, що ми більше не будемо купувати снаряди або скоротимо видатки на це. Ми не можемо собі цього дозволити”, – зауважила Роксолана Підласа.
Також вона зазначила, що в Резервному фонді із закладених під час ухвалення бюджету 42 млрд грн залишилося лише близько 600 млн грн.
“Під час ухвалення бюджету до Резервного фонду заклали близько 42 млрд грн. Протягом року Кабмін збільшив його до 56 млрд. Однак з цієї суми залишилося лише 592 млн. Резервний фонд створюється для непередбачуваних видатків. Хоча більшу частину цих грошей витратили на оборону та фортифікацію”, – зазначила вона.
Раніше ми писали що пропозиції щодо підвищення податків очікуються від уряду найближчим часом
